ЗАНЕВІРНІ́ТИ, НІ́Ю, ЄШ,
Заневірні́ти, ні́ю, єш, гл. Подурнѣть, известись, истощиться. Гак молодиця заневірніла, наче з домовиті встала.
2) Сдѣлаться дурнымъ, гадкимъ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 71.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗАНЕВІ́РНИТИ →← ЗАНЕВІ́ЛЬНИЙ, А, Е.